Курсы котировок

доллар на черном рынке продают по такому курсу
banker.ua

Обзор налоговых разъяснений от OMP Tax & Legal, 19.05.2016

Содержание

1.     Поставка в 2016 году зерновых/технических культур, приобретенных в 2015 году: ГФСУ разрешает восстановить налоговый кредит - кроме услуг, которые были потреблены до 2016 года (письмо ГФСУ от 26.04.2016 г. № 9389/6/99-99-15-03-02-15)

2.     Производитель сельскохозяйственной продукции в случае перехода на общую систему с начала года вправе с этого же года применять отчетный период июль-июнь (письмо ГФСУ от 10.05.2016 г. № 10300/6/99-95-42-01-15)

3.     Поставка услуги по хранению сельскохозяйственной продукции отражается в общей (0110), а не спецрежимной НДС-декларации (письмо ГФСУ от 20.04.2016 г. № 8924/6/99-99-19-03-02-15)

4.     В прошлом году осуществляли облагаемые/необлагаемые поставки, в этом году - только облагаемые: распределять НДС согласно ст. 199 НКУ нужно лишь в случае одновременного использования товаров/услуг в облагаемых НДС и необлагаемых операциях (письмо ГФСУ от 19.04.2016 р. N 8842/6/99-99-19-03-02-15)

5.     Изменение объемов поставки и компенсации на основании решения суда: поставщик и покупатель могут откорректировать НДС-обязательства и налоговый кредит на основании зарегистрированного в ЕРНН расчета корректировки, без подачи уточняющего расчета (письмо ГФСУ от 19.04.2016 р. N 8822/6/99-99-19-03-02-15)

6.     Если первым событием является получение товара, то право на налоговый кредит у покупателя возникает не ранее даты получения права собственности на него (письмо ГФСУ от 19.04.2016 г. № 8809/6/99-99-19-03-02-15)

7.     Оплату за товар осуществляет не покупатель, а 3е лицо - налоговая накладная все равно должна составляться на покупателя (ГУ ГФС в Ровненской области от 26.04.2016 г. № 938/10/17-00-12-01-07)



 Подпишитесь на информационную рассылку OMP чтобы получить:

- новости налогообложения в день выхода материалов;
- комментарии каждой новости от юристов OMP;
- возможность задать вопрос юристу во время вебинара.




1. Поставка в 2016 году зерновых/технических культур, приобретенных в 2015 году: ГФСУ разрешает восстановить налоговый кредит - кроме услуг, которые были потреблены до 2016 года (письмо ГФСУ от 26.04.2016 г. № 9389/6/99-99-15-03-02-15)

До 2016 года поставки зерновых/технических культур подпадали под НДС-льготу (кроме поставки таких товаров их производителями - сельскохозяйственными предприятиями). Поэтому, если плательщик покупал такие товары с целью их дальнейшей продажи, он не имел права на налоговый кредит.

С 2016 года данную НДС-льготу отменили. В связи с этим, возник вопрос: может ли плательщик восстановить в таком случае налоговый кредит по соответствующим покупкам? ГФСУ ответила на этот вопрос либерально. Она сообщила, что если плательщик покупал такие товары:

- до 1 июля 2015 года и не отражал налоговый кредит, он может восстановить его на основании бухгалтерской справки. Причем в таком случае регистрационный лимит не меняется;

- после 1 июля 2015 года и отражал НДС-обязательства на основании п. 198.5 НКУ, он может откорректировать их на основании расчета корректировки. ГФСУ об этом не сообщила, но регистрация такого расчета приведет к изменению регистрационного лимита.

Контролеры также сообщили, что по покупкам услуг по хранению зерновых/технических культур, "входной" НДС по которым до 2016 года не попадал в налоговый кредит, восстановить налоговый кредит (откорректировать НДС-обязательства) нельзя, поскольку такие услуги уже были потреблены в периоде действия НДС-льготы. И, к сожалению, спорить с таким выводом сложно.

 

 

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

 

ЛИСТ

 

від 26.04.2016 р. N 9389/6/99-99-15-03-02-15

 

Про розгляд звернення

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо питань оподаткування ПДВ операцій з постачання зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД (далі - зернові та технічні культури) з 1 січня 2016 року та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

 

Законом України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" зі статті 197 виключено пункт 197.21, а з підрозділу 2 розділу XX ПКУ - пункти 15, 15 1 та 15 2, якими до 1 січня 2016 року встановлювався режим звільнення від оподаткування операцій з постачання на митній території України зернових та технічних культур, а також операцій з вивезення таких культур в митному режимі експорту, а тому такі операції з 1 січня 2016 року оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.

 

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, за якими не здійснюється нарахування ПДВ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196, підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 та пунктом 197.11 статті 197 ПКУ).

 

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

 

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.

 

Відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких до 1 липня 2015 року були визначені податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ у редакції, що діяла до 31 січня 2015 року, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися після 1 липня 2015 року повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

 

З метою застосування пункту 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ податковий кредит визначається на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

 

Враховуючи викладене, незалежно від того, чи були зернові та технічні культури придбані з ПДВ, чи із застосуванням пільги з оподаткування, з 1 січня 2016 року на операції з постачання на митній території України зернових та технічних культур, а також на операції з вивезення таких культур в митному режимі експорту поширюються загальні правила оподаткування ПДВ.

 

Платник податку, який при придбанні після 01 липня 2015 року товарів/послуг, у тому числі у митному режимі імпорту, для використання у пільгових операціях з постачання зернових та технічних культур, за датою, визначеною пунктом 198.2 статті 198 ПКУ, сформував податковий кредит та відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ нарахував податкові зобов'язання, при реалізації таких культур після 1 січня 2016 року має право на коригування (зменшення) податкових зобов'язань, нарахованих згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ та зареєстрованої в ЄРПН. Реєстрація такого розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється платником податку, яким його складено.

 

Право на коригування податкових зобов'язань, визначених платником на підставі пункту 198.5 статті 198 ПКУ, виникає у платника на дату початку фактичного використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності.

 

Включення до податкового кредиту сум податку, сплачених (нарахованих) у вартості товарів/послуг, придбаних до 01 липня 2015 року, у тому числі у митному режимі імпорту, для використання у пільгових операціях з постачання зернових та технічних культур та у зв'язку з цим не віднесених до податкового кредиту, здійснюється на підставі бухгалтерської довідки (пункт 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ) та наявності відповідних, належним чином оформлених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних або митних декларацій.

 

Коригування платником податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки у системі електронного адміністрування ПДВ не відображається та не впливає на розмір реєстраційної суми.

 

В той же час податкові зобов'язання, нараховані платником на підставі пункту 198.5 статті 198 ПКУ у період з 01.02.2015 по 31.12.2015 при придбанні послуг зі зберігання зернових та технічних культур, операції з постачання яких у вказаний період звільнялися від оподаткування ПДВ, після 01.01.2016 не зменшуються, оскільки такі послуги були спожиті платником у звітному періоді, в якому до операцій з постачання таких зернових та технічних культур застосовувався режим звільнення від ПДВ.

 

 

 

Голова

Р. М. Насіров

 

 

 

2. Производитель сельскохозяйственной продукции в случае перехода на общую систему с начала года вправе с этого же года применять отчетный период июль-июнь (письмо ГФСУ от 10.05.2016 г. № 10300/6/99-95-42-01-15)

Не секрет, что с 2016 года отчетные периоды по налогу на прибыль изменились. Базовым отчетным периодом является квартал, а в ряде исключений - год. В числе последних и производители сельскохозяйственной продукции. Для них, как и прежде, отчетным периодом является год - причем с июля по июнь.

При этом, на уровне НКУ остался не урегулированным "переходной" вопрос: какой отчетный период могут использовать производители сельскохозяйственной продукции, перешедшие на общую систему с начала календарного года? Налоговая служба ответила на него и, что хорошо, довольно либерально.

Она сообщила, что если доход такого плательщика от продажи сельскохозяйственной продукции собственного производства за предыдущий год - не меньше 50% общей суммы дохода, такой плательщик может использовать упомянутый отчетный период. При этом он должен подать декларацию по налогу на прибыль за период с 1 января по 30 июня, а уже начиная с 1 июня он может использовать отчетный период с июля по июнь.

С целью идентификации такого плательщика, как производителя сельскохозяйственной продукции, ему необходимо проставить отметку в поле 9 декларации ("виробника сільськогосподарської продукції") - видимо, это касается обеих деклараций.

В то же время, как справедливо заметили контролеры: если такой плательщик желает использовать общий отчетный период по налогу на прибыль, отметка в упомянутом поле декларации не проставляется. Правда, заметим, что в подобном случае плательщик будет иметь право на применение годового отчетного периода только в том случае, если его доход за предыдущий год не превысит 20 млн. грн.

 

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

  

   ЛИСТ

  

   від 10.05.2016 р. № 10300/6/99-95-42-01-15

 

    

   Державна фіскальна служба України розглянула лист … щодо податкового (звітного) періоду виробника сільськогосподарської продукції, який з 01.01.2016 перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи на загальну систему оподаткування, і повідомляє таке.

  

   Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

  

    виробників сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

  

   Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу (пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Кодексу).

  

   Пунктом 137.5 ст. 137 Кодексу встановлено, що для виробників сільськогосподарської продукції встановлено річний податковий (звітний) період.

  

    З урахуванням зазначеного, якщо виробник сільськогосподарської продукції, який з 01.01.2016 перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи на загальну систему оподаткування, отримав за підсумками попереднього звітного (податкового) року дохід від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва у розмірі не менш як 50 відсотків загальної суми доходу, то такий сільськогосподарський товаровиробник може для цілей оподаткування податком на прибуток використовувати річний податковий період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

  

    Такому платнику слід подати окремо Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), за період з 01.01.2016 по 01.07.2016, а починаючи з 1 липня 2016 року можна застосовувати річний податковий період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

  

   Крім того, з метою ідентифікації виробника сільськогосподарської продукції при складанні Декларації у полі 9 «Особливі відмітки» Декларації проставляється позначка щодо належності його до відповідної категорії.

  

    У випадку застосування виробником сільськогосподарської продукції податкового (звітного) періоду, який починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, тобто з 1 січня по 31 грудня звітного року, позначка у полі 9 «Особливі примітки» Декларації щодо належності до категорії виробника сільськогосподарської продукції не проставляється. При цьому порядок обчислення та сплати податку на прибуток здійснюється таким підприємством на загальних підставах.

  

  

  

   Перший заступник Голови

С.В. Білан

 

  

 

3. Поставка услуги по хранению сельскохозяйственной продукции отражается в общей (0110), а не спецрежимной НДС-декларации (письмо ГФСУ от 20.04.2016 г. № 8924/6/99-99-19-03-02-15)

Плательщики, применяющие спецрежим по НДС согласно ст. 209 НКУ, отражают поставку сельскохозяйственных товаров/услуг в спецрежимных НДС-декларациях, а прочих товаров/услуг - в общей. В связи с этим, возник вопрос: в какой декларации отражать поставку услуг по хранению сельскохозяйственной продукции для сторонних предприятий?

Как предусмотрено п. 209.7 НКУ, к сельскохозяйственным относятся услуги, на которые согласно п. 209.17 НКУ распространяется действие спецрежима по НДС, и которые предоставляются непосредственно плательщиком. При этом, если изучить данный пункт НКУ, то упомянутых услуг там не найти. На этом основании ГФСУ сделала правильный вывод, что поставка услуг по хранению сельскохозяйственной продукции должна отражаться в общей декларации по НДС (с кодом "0110").

В свою очередь, заметим, что средства, которые плательщик получит на спецсчет в свзи с поставкой сельскохозяйственных товаров/услуг, могут расходоваться на приобретение услуг по хранению сельскохозяйственной продукции (п.п. "б" п.п. 209.15.1 НКУ).

 

 

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

 

ЛИСТ

 

від 20.04.2016 р. N 8924/6/99-99-19-03-02-15

 

Про розгляд звернення

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо можливості застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ до операцій з постачання послуг зі зберігання сільськогосподарської продукції стороннім організаціям та підприємствам та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

 

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

 

Сільськогосподарськими, згідно з п. 209.7 ст. 209 ПКУ, вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

 

Перелік послуг у сфері сільського господарства, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, визначений п. 209.17 ст. 209 ПКУ.

 

Відповідно до п. 5 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, платники податку, які згідно зі ст. 209 ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім податкової декларації з ПДВ з позначкою "0110", у якій відображаються розрахунки з бюджетом, подають податкову декларацію з ПДВ з позначкою "0121" / "0122" / "0123, яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації з ПДВ включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

 

Враховуючи те, що операція з постачання послуг зі зберігання сільськогосподарської продукції стороннім організаціям та підприємствам не є операцією з постачання сільськогосподарським підприємством послуг у сфері сільського господарства, податкові зобов'язання з ПДВ, які виникають у суб'єкта спеціального режиму оподаткування за такою операцією, відображаються у податковій декларації з ПДВ з позначкою "0110".

 

 

 

Голова

Р. М. Насіров

 

 

 

4. В прошлом году осуществляли облагаемые/необлагаемые поставки, в этом году - только облагаемые: распределять НДС согласно ст. 199 НКУ нужно лишь в случае одновременного использования товаров/услуг в облагаемых НДС и необлагаемых операциях (письмо ГФСУ от 19.04.2016 р. N 8842/6/99-99-19-03-02-15)

В 2015 году плательщик осуществлял как облагаемые НДС, так и необлагаемые операции (поставка зерновых/технических культур), а с 2016 года - только облагаемые, что обусловлено тем, что поставка зерновых/технических культур с этой даты стала облагаться НДС в общем порядке. В связи с этим, возник вопрос: нужно ли в 2016 году продолжать распределять "входной" НДС согласно ст. 199 НКУ (на основании доли ЧВ, определенной по итогам деятельности в 2015 году)?

В этом ключе ГФСУ сообщила, что если плательщик в 2016 году будет использовать приобретенные/изготовленные товары/услуги одновременно в облагаемых и необлагаемых операциях,он должен начислять НДС-обязательства согласно ст. 199 НКУ с использованием упомянутой доли ЧВ. Если же он использует подобные товары/услуги только в облагаемых или необлагаемых операциях, оснований для таких действий нет.

 

 

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

 

ЛИСТ

 

від 19.04.2016 р. N 8842/6/99-99-19-03-02-15

 

Про розгляд листа

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо необхідності нарахування сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування податкових зобов'язань у 2016 році на підставі статті 199 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у випадку, якщо у 2015 році таке підприємство здійснювало як оподатковувані, так і неоподатковувані операції, а у 2016 році здійснює виключно оподатковувані операції, та, керуючись статтею 52 Кодексу, повідомляє.

 

Законом України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" з Кодексу виключено пункт 197.21 статті 197 розділу V та пункти 15, 15 1, 15 2 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення", згідно з якими від оподаткування податком на додану вартість звільнялися операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також операції з вивезення в митному режимі експорту таких культур.

 

Починаючи з 01.01.2016, операції з постачання таких зернових та технічних культур оподатковуються в загальному порядку (при реалізації на митній території України - за ставкою 20 відсотків, при вивезенні за межі митної території України в митному режимі експорту - за ставкою 0 відсотків).

 

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 Кодексу у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

 

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 Кодексу).

 

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21 (далі - Порядок N 21).

 

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 розділу V Порядку N 21 розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних (неоподатковуваних) операціях здійснюється за попередній календарний рік в таблиці 1 додатка 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ (у декларації за останній звітний період року, тобто за грудень / IV квартал). Для новоствореного платника та/або платника, у якого протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, - за перший звітний (податковий) період, у якому задекларовані такі операції.

 

Відповідне нарахування податкових зобов'язань сум податку на додану вартість здійснюється у рядках 4.1 та 4.2 податкової декларації з ПДВ згідно із часткою використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях, визначеною в таблиці 1 додатка 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ.

 

У рядку 4.1 вказується сума податкового зобов'язання, нарахована протягом звітного періоду відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, за операціями, що оподатковуються за основною ставкою.

 

У рядку 4.2 вказується сума податкового зобов'язання, нарахована протягом звітного періоду відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, за операціями, що оподатковуються за ставкою 7 відсотків.

 

Визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року.

 

Рядки 4.1 та 4.2 можуть заповнюватись лише у декларації 0110.

 

Таким чином, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях, розрахована в таблиці 1 додатка 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ за останній звітний період попереднього року, застосовується для розрахунку суми податкових зобов'язань згідно зі статтею 199 Кодексу у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи у поточному звітному (податковому) періоді частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні.

 

У разі якщо сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування у 2015 році здійснювало неоподатковувані операції, зокрема передбачені пунктом 15 2 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, а у 2016 році такі чи інші неоподатковувані операції у підприємства відсутні, то підстав для нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Кодексу у 2016 році немає.

 

 

 

Голова

Р. М. Насіров

 

 

 

5. Изменение объемов поставки и компенсации на основании решения суда: поставщик и покупатель могут откорректировать НДС-обязательства и налоговый кредит на основании зарегистрированного в ЕРНН расчета корректировки, без подачи уточняющего расчета (письмо ГФСУ от 19.04.2016 р. N 8822/6/99-99-19-03-02-15)

Налоговая служба рассмотрела ситуацию, в которой на основании решения суда изменяется объем поставки товаров, а также уменьшается сумма их компенсации.

Она сообщила, что в таком случае поставщик должен составить расчет корректировки, а покупатель должен его зарегистрировать. При таком подходе:

- поставщик сможет уменьшить свои НДС-обязательства в периоде, в котором был составлен расчет корректировки - при условии его своевременной регистрации. Заметим, что если он будет зарегистрирован несвоевременно, поставщик сможет уменьшить НДС-обязательства лишь в периоде такой регистрации;

- покупатель должен уменьшить налоговый кредит. Причем, как указали контролеры, он обязан сделать это даже в том случае, если расчет корректировки не будет зарегистрирован (уменьшить налоговый кредит нужно в периоде, в котором происходит изменение суммы компенсации).

ГФСУ также указала, что составлять уточняющий расчет в таком случае не нужно.

Согласны с данными выводами, но заметим, что контролеры не уточнили, в какой именно момент поставщик должен составить расчет корректировки (они указали лишь на то, что он составляется на основании решения суда). Считаем, что в данном случае им будет дата возврата лишней части предоплаты (а не дата вступления в силу решения суда).

 

 

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

 

ЛИСТ

 

від 19.04.2016 р. N 8822/6/99-99-19-03-02-15

 

Про розгляд звернень

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку внесення платником податку змін до податкової звітності з ПДВ у зв'язку із зміною обсягу поставлених платнику податку - отримувачу (покупцю) товарів (у тому числі холодної води) та зменшення суми компенсації їх вартості на підставі рішення суду та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

 

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

 

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

 

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

 

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

 

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку.

 

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

 

Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

 

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

 

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

 

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

 

Враховуючи викладене, платник податку - постачальник товарів у разі зміни обсягу поставлених платнику податку - отримувачу (покупцю) товарів (у тому числі холодної води) та зменшення суми компенсації їх вартості, попередньо визначених сторонами цивільно-правового договору, на підставі рішення суду, зобов'язаний скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена платником податку - постачальником при постачанні таких товарів, і направити розрахунок коригування до платника податку - отримувача (покупця) для реєстрації його в ЄРПН на підставі пункту 192.1 статті 192 ПКУ. Зменшення суми компенсації вартості товарів відображається у відповідних рядках податкової декларації з ПДВ та додатка 1 до такої декларації.

 

При цьому платник податку - постачальник має право зменшити податкові зобов'язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено (у тому числі і у випадку, коли розрахунок коригування складено в одному податковому періоді, а зареєстровано у ЄРПН в іншому податковому періоді в межах вказаного терміну).

 

Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов'язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому такий розрахунок кригування зареєстровано в ЄРПН.

 

Платник податку - отримувач (покупець) повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за податковий період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

 

Якщо розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг не зареєстрований платником податку - отримувачем (покупцем) в ЄРПН протягом 180 календарних днів, то податкові зобов'язання постачальника не можуть бути зменшені, але платник податку - отримувач (покупець) зобов'язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

 

Також повідомляємо, що у викладеній у зверненні ситуації у платника податку відсутні підстави для складання та подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПКУ.

 

 

 

Голова

Р. М. Насіров

 

 

 

6. Если первым событием является получение товара, то право на налоговый кредит у покупателя возникает не ранее даты получения права собственности на него (письмо ГФСУ от 19.04.2016 г. № 8809/6/99-99-19-03-02-15)

ГФСУ сообщила, что если первым событием является получение товара, то покупатель может отразить налоговый кредит лишь после составления поставщиком налоговой накладной по такой поставке (при условии ее регистрации), но - внимание - не ранее получения права собственности на него.

Налоговая служба говорит об этом уже не первый раз, но, как и прежде, - оснований для таких выводов нет. Дело в том, что согласно НКУ налоговый кредит отражается, в общем случае, по дате первого события: получения товаров/услуг или получения предоплаты (при условии составления и своевременной регистрации налоговой накладной) - без привязки к моменту перехода права собственности.

При этом показательно, что в отношении НДС-обязательств ГФСУ придерживается иного вывода: она считает, что такие обязательства отражаются по дате отгрузки (если это первое событие), независимо от даты передачи права собственности.

 

 

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

 

ЛИСТ

 

від 19.04.2016 р. N 8809/6/99-99-19-03-02-15

 

Про надання відповіді

 

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо дати виникнення права на формування податкового кредиту з ПДВ при придбанні товарів/послуг, якщо першою подією було відвантаження товарів / надання послуг, а не перерахування попередньої оплати, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

 

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів/послуг.

 

У свою чергу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

 

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

 

дата отримання платником податку товарів/послуг.

 

Враховуючи те, що дата відвантаження товарів постачальником та дата їх отримання покупцем можуть бути різними залежно від умов договору, з метою визначення дати виникнення права на формування податкового кредиту покупцем таких товарів (відвантажені постачальником, але не отримані покупцем - товари в дорозі) слід враховувати момент набуття права власності за договором.

 

Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Переданням майна, в свою чергу, вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

 

Отже, постачальник втрачає, а покупець набуває право власності на товари, які постачаються на дату їх відвантаження постачальником (безпосередньо покупцю чи перевізникові), якщо інше не передбачено умовами договору.

 

Разом з цим п. 198.6 ст. 198 Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

 

Враховуючи зазначене, реалізувати право на формування податкового кредиту покупець - платник ПДВ може лише після складання податкової накладної постачальником - платником ПДВ, зокрема у момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але не раніше отримання права власності на такий товар.

 

 

 

Голова

Р. М. Насіров

 

 

 

7. Оплату за товар осуществляет не покупатель, а 3е лицо - налоговая накладная все равно должна составляться на покупателя (ГУ ГФС в Ровненской области от 26.04.2016 г. № 938/10/17-00-12-01-07)

В письме рассмотрена ситуация, когда оплату за товар перечисляет не покупатель, а 3е лицо. На кого в таком случае поставщику составлять налоговую накладную?

Контролеры в очередной раз напомнили, что независимо от того, что согласно с условиями договора выполнение обязательств по оплате товаров/услуг возложено на 3е лицо, налоговая накладная должна составляться на покупателя товаров/услуг.

Этот вывод следует из НКУ, и мы с ним полностью согласны. Например, если застрахованный автомобиль попадет в ДТП, и оплата за ремонт будет поступать на счет СТО от страховщика, такое СТО должно составить налоговую накладную на страхователя, а не страховщика.

 

 

  

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

  

   ЛИСТ

  

   від 26.04.2016 р. № 938/10/17-00-12-01-07

 

  

  

   Головне управління ДФС у Рівненській області на звернення щодо уступки боргу та/або переведення боргу, та у відповідності до положень статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі ПКУ) повідомляє наступне.

  

   Відповідно до п. 201.1 ст. ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних і згідно з п. 201.10 ст.201 ПКУ надати покупцю за його вимогою.

  

 У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг (п.п. «д» п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

  

Враховуючи викладене, постачальник при здійсненні операції з надання послуг нараховує податкові зобов’язання з ПДВ, складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для ТОВ «» для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

  

Постачальник ТОВ «» при здійсненні операції по виконанню робіт та наданню послуг нараховує податкові зобов’язання з ПДВ, складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для боржника для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

  

Отже незалежно від того, що згідно з умовами договору виконання обов’язку щодо оплати за товари/послуги покладено на іншу особу, податкова накладна складається на покупця (отримувача) товарів/послуг.

  

 

 




Наши клиенты и партнеры

© 2016 INFORMATION AND ANALYTICS RESOURCE