Курсы котировок

доллар на черном рынке продают по такому курсу
banker.ua

Обзор налоговых разъяснений от юристов OMP

представляем комментарии к разъяснительным письмам по налоговым вопросам от Виталия Смердова, старшего юриста OMP и шеф-редактора "Бухгалтер 911" (от 14.04.2016):

1. "Уменьшающий" уточняющий расчет подан к декларации по НДС после предельной даты подачи декларации, но до предельной даты уплаты налога - с электронного НДС-счета налог будет списан в сумме, указанной в декларации, без учета уточняющего расчета (подкатегория 101.08 ЗИР)

2. Сельскохозяйственное предприятие списывает с/х-товары собственного производства в рамках/свыше норм ествественной убыли - нужно отразить НДС-обязательства в общей декларации по НДС (подкатегория 101.24 ЗИР)

3. Применение правила "тонкой капитализации" в условиях отрицательного значения суммы финрезультата, финрасходов и амортизации - объект по налогу на прибыль в таком случае нужно увеличить лишь на сумму процентов (письмо ГФСУ от 06.04.2016 г. № 7540/6/99-99-19-02-02-15)


1. "Уменьшающий" уточняющий расчет подан к декларации по НДС после предельной даты подачи декларации, но до предельной даты уплаты налога - с электронного НДС-счета налог будет списан в сумме, указанной в декларации, без учета уточняющего расчета (подкатегория 101.08 ЗИР)

Если плательщик выявил ошибку (завышение суммы НДС) после предельной даты для подачи НДС-декларации, но успел подать "уменьшающий" утоняющий расчет до предельной даты уплаты НДС, то, как сообщила ГФСУ, с электронного НДС-счета будет списана сумма налога, указанная в декларации, - без учета данных уточняющего расчета.

Данная проблема возникла не вчера. Она связана с тем, что Реестры, которые передаются контролерами в Казначейство с целью списания НДС, формируются на основании деклараций. При этом их показатели не корректируются в связи с подачей плательщиком уточняющих расчетов. И это несмотря на то, что:

- п. 200-1.6 НКУ указывает на подобную возможность;

- показатели уточняющих расчетов отражаются в интегрированной карточке плательщика датой подачи уточняющего расчета. Правда, заметим, что Порядок № 765 ссылается в этой части на уточняющие расчеты к декларациям за предыдущие отчетные периоды.

Вместе с тем, открытым остается вопрос об ответственности в случае, если в подобной ситуации на электронном НДС-счете плательщика окажется недостаточно средств. Дело в том, что согласно п. 40 подраз. 2 разд. ХХ НКУ ответственность не применяется лишь в случае наличия на электронном НДС-счете средств, достаточных для уплаты согласованных денежных обязательств. При этом в данном случае согласованной суммой денежных обязательств должна считаться сумма НДС с учетом показателей уточняющего расчета (п. 54.1 НКУ).

 

Питання:

 

Яка сума податкових зобов'язань підлягає сплаті на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ при поданні платником уточнюючого розрахунку, яким зменшено податкові зобов'язання з ПДВ, задекларовані в декларації за звітний (податковий) період, якщо такий уточнюючий розрахунок поданий платником податку до граничного терміну сплати податкових зобов'язань?

 

Відповідь:

 

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

 

Згідно з п. 4 р. III Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 N 765, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за N 217/24994, нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до контролюючого органу.

 

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

 

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

 

Пунктом 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569 (далі - Порядок N 569), визначено, що суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються до бюджету та/або на поточний рахунок з електронного рахунка платника податку.

 

Для перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок платника податку сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданої податкової звітності з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Державній казначейській службі (далі - Казначейство) реєстр платників податку, в якому зазначаються звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок (п. 20 Порядку N 569).

 

На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків (п. 21 Порядку N 569).

 

Таким чином, незалежно від того, що при поданні платником ПДВ уточнюючого розрахунку після граничного терміну подання податкової звітності, але до граничного терміну сплати податкових зобов'язань, відбувається зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, задекларованих в податковій декларації за звітний (податковий) період, розрахунки з бюджетом з електронного рахунка будуть здійснені у сумі податку, зазначеній таким платником у податковій декларації за звітний (податковий) період.

 

А тому, платник податку у разі недостатності коштів на електронному рахунку для сплати суми ПДВ, задекларованої ним у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, повинен у строки, встановлені для самостійної сплати ПДВ до бюджету, перерахувати на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.

 

Надміру зараховані кошти до бюджету повертаються платнику податку на поточний рахунок у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ (п. 26 Порядку N 569).

 

  

 


2. Сельскохозяйственное предприятие списывает с/х-товары собственного производства в рамках/свыше норм ествественной убыли - нужно отразить НДС-обязательства в общей декларации по НДС (подкатегория 101.24 ЗИР)

Если сельскохозяйственное предприятие списывает с/х-товары собственного производства свыше норм естественной убыли, то оно должно отразить НДС-обязательства в декларации по НДС, в которой осуществляются расчеты с бюджетом.

Спорить с таким подходом можно, но сегодня это сложнее, так как согласно п. 198.5 НКУ выявление проверяющими по итогам инвентаризации недостачи товаров (кроме обусловленной действием непреодолимой силы) приравнивается к их использованию в нехозяйственной деятельности.

Вместе с тем, больше вопросов вызывает мнение контролеров относительно отражения таких сумм НДС в общей декларации (а не «спецрежимной»). Дело в том, что, например, в ситуации с гибелью урожая ГФСУ также требовала отражать НДС-обязательства согласно п. 198.5 НКУ, но указывала при этом на их включении в "спецрежимную" НДС-декларацию - при том, что правовая основа у данных ситуаций, в целом, аналогичная.  При этом заметим, что включать такую сумму в «спецрежимную» декларацию выгоднее, поскольку часть ее в таком случае вернется на спецсчет плательщика.

Учитывая подобную неопределенность,рекомендуем в случае возникновения подоьной ситуации запросит индивидуальную налоговую консультацию.

 

Питання:

 

Чи здійснюється сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування коригування податкового кредиту з ПДВ при списанні сільськогосподарських товарів власного виробництва в межах норм та/або понад норми природного убутку?

 

Відповідь:

 

Згідно пп. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

 

За товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися, в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, відповідні податкові накладні (пп. "в" п. 198.5 ст. 198 ПКУ).

 

У разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ст. 189 ПКУ).

 

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

 

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

 

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

 

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

 

Враховуючи вищезазначене, якщо сільськогосподарські товари списуються понад норми їх природного убутку, в зв'язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, то у податковому періоді, в якому відбувається їх списання, таке підприємство повинно здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою та відобразити їх в рядку 1 розділу I "Податкові зобов'язання" податкової декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

 

 

 

3. Применение правила "тонкой капитализации" в условиях отрицательного значения суммы финрезультата, финрасходов и амортизации - объект по налогу на прибыль в таком случае нужно увеличить лишь на сумму процентов (письмо ГФСУ от 06.04.2016 г. № 7540/6/99-99-19-02-02-15)

В данной индивидуальной налоговой консультации указано, что если суммарное значение финансового результата до налогообложения, финансовых расходов и амортизации является отрицательным, то согласно п. 140.2 НКУ объект по налогу на прибыль увеличивается лишь на сумму начисленных процентов.

Полностью поддерживаем этот вывод, поскольку в противном случае объект по налогу на прибыль пришлось бы увеличить на сумму, которая может в разы превышать сумму начисленных процентов, что противоречит идее отражения корректировок по налогу на прибыль. Продемонстрировать эту проблему проще всего при помощи формулы, которую ГФСУ предлагает использовать для целей п. 140.2 НКУ (см. подкатегорию 102.07 ЗИР):

«С збільш = СП - (ФРО + ФВ + АВ) / 2, де

С збільш – сума, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування;

СП – сума процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, нарахованих у бухгалтерському обліку платника податку;

ФРО – фінансовий результат до оподаткування за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів;

ФВ – фінансові витрати за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів;

АВ – сума амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.»

Таким образом, если сумма показателей в скобках «(ФРО + ФВ + АВ)» окажется отрицательной, объект по налогу на прибыль нужно будет увеличить лишь на значение показателя СП.

Но заметим, что это индивидуальная налоговая консультация, которая адресована конкретному плательщику и приеняться может лишь им. Поэтому если вы столкнетесь с подобным вопросом, необходимо запросить такую же консультацию для себя.

 




Наши клиенты и партнеры

© 2016 INFORMATION AND ANALYTICS RESOURCE